Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіка

Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІКА"
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. XII. 130.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. Н. Вол. у.
Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). Cм. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.