Вандрівець, -вця, м. = мандрівець.
Відмова, -ви, ж.
1) Отвѣтъ.
2) Отказъ.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима.
Пирхнути, -ну, -неш, гл.
1) Фыркнуть.
2) Порхнуть, слетѣть.
Повідгонити, -ню, -ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Чернядка, -ки, ж. — плахта = чернітка.
