Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірхник

Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. І. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.
Колат, -ту, м. Стукъ. Kolb. І. 82.
Лашт, -ту, м. 1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ). Желех. 2) лаштом. Въ изобиліи. Желех.
Наї́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. наї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наёживаться, наежиться.
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98).
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися. Морд. Пл. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.