Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірхник

Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Волочок, -чка, м. 1) Ум. отъ волок. Браун. 39. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш. Мнж. 88. 2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Сим. 96. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує. ЗОЮР. І. 156.
Настелити Cм. настелювати.
Паннуненька, паннунечка, -ки, ж. Ум. отъ панна.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Пом'якшати, -шаю, -єш, гл. Смягчиться, сдѣлаться мягче. На дворі пом'якшало, а то мороз був сильний. Борз. у.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Росперти Cм. роспірати.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.