Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішати

Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно. Вх. Зн. 18. Желех.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Перераджувати, -джую, -єш, сов. в. перера́дити, -джу, -диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу. Чуб. V. 619.
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.
Туркання, -ня, с. 1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.