Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішати

Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака. Рудч. Чп. 122.
Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. зади́рочка.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.