повіз 2
Повіз 2 нар. = повз. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Том 3, ст. 221.