Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідсувати

Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДСУВАТИ"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закотив сі щиглик штанці по колінця. Чуб. V. 1145.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.