Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітка

Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Коштовно нар. 1) Цѣнно, дорого. 2) Драгоцѣнно.
Кусака, -ки, об. 1) Кусливый человѣкъ. 2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ. Маркев. 171.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Н. п. Нікого не споможе, не порадиш. Гн. II. 24. 2)на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм. Ном. № 12087.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.