Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітка

Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Висохти Cм. висихати.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по конотопській, а по нашому довжикові люди. Ном. № 14035.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах. Н. Вол. у.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають. Г. Барв. 509.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.