Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітка

Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТКА"
Барівка, -ки, ж. = барилка. Вх. Зн. 2.
Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Обриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обірватися, -рвуся, -вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314.
Підкуса, -си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.