Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повк

Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВК"
Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Вискребти Cм. вискрібати.
Водотяг, -га, м. Водяной насосъ.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки. Чуб. VII. 415, 427.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Мо́стик, -ка, м. Ум. отъ міст.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Мкр. Н. Сама ще така, як узлик. МВ. І. 11. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку. Ном. № 9251.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.