Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. Ув. байстрючище.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку.
Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. М'яка була затірка, била мене матінка. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата!
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Провеселитися, -люся, -лишся, гл. Провести весело время.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. .
