Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітиця

Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Заличко́вувати, -вую, -єш, сов. в. заличкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть, замаскировать, закрыть плохое лучшимъ. Чи ви бува не заличкували льону: він зверху гарний, а насподі який? Лебед. у. Другий бік у каністасеві аж ніже ж тобі не заличкований: гвіздочки тобі та горити́чки на видлі. Екатерин. г.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Плазьма нар. = плазом.
Постинатися, -на́єнося, -єтеся, гл. Замерзнуть (во множествѣ) ? Учора вранці ходила я на річку сорочок прати, то дуже було холодно, аж береги постинались. Харьк. г.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Скаучати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.