Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітиця

Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. Мир. ХРВ. 344. І руба сухого на йому не осталось. Ном. № 579. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. Галиц. 2) Ребро, грань, край. Шух. І. 260. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Сим. 231. Ум. Ру́бчик.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Узаємно нар. Взаимно.
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.