Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітиця

Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Злочестивий, -а, -е. Злочестивый. К. ЦН. 276.
Змотувати, -тую, -єш, сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.
Надогну́ти, -гну́, -неш, гл. = надігнути.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
Попримощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и примостити, но во множествѣ.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.