Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітиця

Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТИЦЯ"
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Обсмалити Cм. обсмалювати.
Перекраювати, -юю, -єш, сов. в. перекра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать пополамъ.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Підрівнювати, -нюю, -єш, сов. в. підрівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Черном. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать. Черном.  
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. ІІ. 75.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.