Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітовий

Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші. Мт. X. 41.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.