Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітовий

Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Боясть, -ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Вибрикувати, -кую, -єш, гл. 1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253. 2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля. Ном. № 9517.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.