Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітовий

Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТОВИЙ"
Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Гуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Заду́ти Cм. задувати.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Прискаком нар. Урывками. Прискаком шила, бо ніколи добре сісти. Черниг. у.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.