Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Мабуть нечистий напутив його.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Праник, -ка, м.
1) Валекъ у прачекъ.
2) Часть тѣла (какая?)
3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н.
