Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідціжувати

Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЦІЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЦІЖУВАТИ"
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Латунник, -ка, м. Бѣдный поселянинъ. ЧСВ. 1853. 61.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна. Черн. г.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Садовина, -ни, ж. Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялись через тини. О. 1862. IX. 60.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДЦІЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.