Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Мря́чний, -а, -е. Туманный, дождливый.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає.
Огнище, -ща, с.
1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. в огнище вкинутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане.
2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася.
