Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірний

Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИЙ"
Дешевина́, -ни, ж. = Дешевня.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зміев. у. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. К. Псал. 90. Чого зориш на нас очима дико? К. Іов. 33.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Рушно Cм. ручно.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.  
Столувати, -лую, -єш, гл.стіл — з ким. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. ІІІ. 344.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Федьк. Пов. 47. Сама таліяна обойму. Гол. III. 445.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.