Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). 2) Ягода. 3) = бублик. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Не йди туди, бубу зробиш. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. бубу зробити. Ударить, причинить боль.
Голопуцьок, -цька, м.
1) Неоперившійся птенецъ.
2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Підгейстра, -ри, ж. = підгейстер.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
