Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Запалий рот з сухими тоненькими губами.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував.
Кигитка, -ки, ж. Чайка.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Бреше, як шовком, шиє.
