Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Багатирька, -ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті.
Бойкий, -а, -е. Хорошій. Їж кашку, — вона бойка. Бойка дівчина.
Кряк, -ка, м.
1) = крак.
2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. Золото так і померхне.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам.
Славити, -влю, -виш, гл. Говорить, разсказывать. Славили, що колись то вона і багачка була. Чи справді він такий, як славлять? 2) Прославлять.
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку.
