Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідточувати

Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТОЧУВАТИ"
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ. Гол. Од. 67.
Недобір, -бо́ру, м. 1) Недоборъ, недочета. 2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору. Чуб. V. 129.
Нівець Употребляется въ выраженіяхъ: 1) пішло в нівець. Пошло прахомъ. Пішло ж твоє усе добро в нівець. Н. п. 2) в нівець повернути. Обратить въ ничто. Жид, пан та німець — усе повернуть у нівець.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став. Екатер. у.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.