Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. І. 363.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Освічена наукою козачка.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Попідпікати, -ка́ю, -єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
