Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повістяр

Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Левиц. І. Слівце од видавництва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл. 1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. К. МХ. 45. К. ХП. 12. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. К. Бай. 85. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять. К. Дз. 106.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать. Угор.
Ризниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Тікатися, -каюся, -єшся, гл. = тікати. Шейк.
Тринпіль, -ля
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІСТЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.