Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повійка

Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЙКА"
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл.на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що? Екатер. г.
Лебединий, -а, -е. Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.