Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішатися

Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИСЯ"
Блищак, -ка, м. Свѣтлякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Пч. II. 27. (Шейк.).
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.