Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повільний

Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу! Мет. 147. 2) Свободный, просторный. Шапка повільна. Лубен. у. 3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь. 4) Медленный. Ум. повільненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЛЬНИЙ"
Вігран, -на, м. Органъ. Гордий пан сидить, в віграни грає, в екрани грає, красно співає. Гол. II. 65.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123.
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся. Чуб. V. 458.  
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Скверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко чирикать (о сойкѣ и др.).
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.