Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіщати

Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЩАТИ"
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты. Мет. 471.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.