Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтухати

Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТУХАТИ"
Австрия́к австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Желех. Cм. тюкання.
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю. Г. Барв. 65.
Попелиця, -ці, ж. Насѣк. Aphis brassicae, капустная тля. Вх. Пч. І. 5. Попелиця на капусті. ЕЗ. V. 193. Попелиця напала на капусту. Волч. у.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Шляшок, -шка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.