Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Воропай, -пая, м. ? Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Cм. еще
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість?
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться.
