Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіятися

Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЯТИСЯ"
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати. Шух. І. 193.
Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Ном. № 403. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу. Чуб. І. 215.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч! Харьк. у.
Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65.
Міша́тися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається. МВ. (О. 1862. І. 90).
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався. Левиц. Пов. 205.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.