Перейти до вмісту
Словник Грінченка

повкидати

Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.