Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повкидати

Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВКИДАТИ"
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Обстати Cм. обставати.
Огорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. огорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Огорчать, огорчить. Чи вам дочки, чи вам синочки гірке слово сказали? Чим вони вас огорчили? Мил. 200. Думаю: як його й огорчати їх. Г. Барв. 202.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. Cм. пихтір.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Шнир, -ру, м. Въ выраженіи: до шниру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.