Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтягати

Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТЯГАТИ"
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Повиздихати, -хаємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!... Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.