Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпускати

Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. Мл. л. сб. 304.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Ула́годжувати, -джую, -єш, сов. в. ула́годити, -джу, -диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласкою більш улагодиш, як сваром. Котл. МЧ. 441.
Цензорувати, -рую, -єш, гл. 1) Цензировать. 2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був? Св. Л. 124.
Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.