Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпускати

Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться. Вх. Уг. 266.
Спичасто нар. Остроконечно.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.