Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпускати

Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ). Желех.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Приндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.