Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідростати

Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало. Стор. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДРОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДРОСТАТИ"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Вилаз, -зу, м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.
Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Чуб. І. 271. Не-до-ладу що зробив. Ном. № 7579.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДРОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.