Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Ме́нька, -ки, ж. Рыба: конь, конекъ, Syngnatus Hyppocampus.
Надсмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. надсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Надсасывать, надсосать.
Перетопити Cм. перетоплювати.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
