Бізуватися, -зуюся, -єшся, гл. Браться за что. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну.
Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна.
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки.
Напри́сідки нар. = навприсядки.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
