Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив.
Підібгатися, -га́юся, -єшся, гл. Поджаться; подвергнуться. Довгий хвіст од сукні підобгався.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать.
2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах.
Роскуйовдитися, -джуся, -дишся, гл. = роскудлатися.
Троєнка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L.
