Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посміховище

Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався? Сим. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІХОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІХОВИЩЕ"
Безладний, -а, -е. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Наспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Поопоражнивать.
Орлюк, -ка́, м. Молодой орелъ. На широкі крила підхоплюють орлюки орла старого. К. ЦН. 205.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІХОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.