Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмачніти

Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМАЧНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМАЧНІТИ"
Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198. 2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165. 3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатер. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176. 4) Отправляться, отправиться.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Готува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Чуб. І. 220. Той половин бере, готується на смерть. Драг. 76.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Мир. ХРВ. 6. Кукіль, то польового дідька робота. Ном. № 10140. 2)вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Kolb. І. 68. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. Гн. II. 145. 3) Раст.: а)ві васильки. Salvia pendula Vahl. ЗЮЗО. І. 173. б)ві віники. Artemisia inodora. ЗЮЗО. І. 173. в)ва рожа. Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 173. г)ва сосонка. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 173.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли. Лукаш. 157.
Терлиця, -ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМАЧНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.