Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Скажу соколові живцем вас поїсти.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Орали отте льонище.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Стрів дівку семилітку.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Стягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. стягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Стягиваться, стянуться.
2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли.
3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу.
4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам.
5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся.
6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
