Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмутити

Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМУТИТИ"
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Навари́ти Cм. наварювати.
Надли́нути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Смуганастий, -а, -е. = смугнастий. Св. Л. 202.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.