Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмутити

Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМУТИТИ"
Виїсти Cм. виїдати.
Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. І. 78).
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. І. 10.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Ухмизувати, -зую, -єш, гл. Укрыть хмизом, бур'яном. Ухмизувати курінь, загату. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.