Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах.
Клевак, -ка, м.
1) Кирка для разбиванія глины.
2) Клыкъ (свиньи).
Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує.
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). А кості — мов товсті залізні штаби. Ум. штабка.
