Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмішливий

Посмішливий, -а, -е. Насмѣшливый, веселый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІШЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІШЛИВИЙ"
Винний Ii, -а, -е. 1) Винный. Камінне серце, а винний смак — чому то так? Ном. стр. 294, № 162. 2) Виноградный. Ой сіяла винні квіти із приполу. Мет. 139.
Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. І. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. ІІ. 79.
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Рудан. І. 77. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли. Драг. 54.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. Шух. I. 169, 307. Вх. Зн. 31. Въ Екатер. г. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. Мнж. 184. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака). Св. Л. 49.
Наколоти́ти Cм. наколочувати.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІШЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.