Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посміттюха

Посміттюха, -хи, ж. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха. Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТТЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТТЮХА"
Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. І. 10. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. Левиц. І. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. І. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. гвоздичок.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Уменьшаться; уменьшиться. Левиц. Пов. 69. 2) Покоряться кому, уступать старшему.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Новак, -ка, м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІТТЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.