Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посміттюха

Посміттюха, -хи, ж. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха. Гол. III. 209. 2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТТЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТТЮХА"
Ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі! Черниг.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Камен. у. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться. Шевч.
Цілоденне нар. Цѣлый день. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІТТЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.