Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмердіти

Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРДІТИ"
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Волч. у. (Лободовск.). Уже тепер старшина зм'якшів. Н. Вол. у.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМЕРДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.