Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмердіти

Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРДІТИ"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Вичитати Cм. вичитувати.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.
Попишатися, -шаюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Не довго ж вона попишалася! так, годочок, або зо два. Г. Барв. 106.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМЕРДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.