Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Кістяк, -ка́, м.
1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Кінську голову, костяк на порозі положить.
2) Греческій орѣхъ.
3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Cм. залізняк.
Красий, -а, -е. Пестрый, разноцвѣтный. краса. Названіе коровы.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш.
Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Притикач, -ча, м. = притика 1.
