Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать.
Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Ум. пля́шечка.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Левка на пожезі не було.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
