Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.

За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. Конст. у. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. Конст. у. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. Харьк. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Посл. Аф. 419. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Стор. МПр. 69. Поховали громадою, як слід, по закону. Шевч. 32. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Котл. Ен. ІІІ. 56. Ждіть від нас людей по закону увечері. Кв. Драм. 173. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. Кв. І. 219. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. Мир. ХРВ. 23. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Маркев. 114. Cм. еще закін.

Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперець. Грин. III. 539.

Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.

Лиси́ця, -ці, ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто куниці — лисицею. У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... (Изъ рѣчи сватовъ). Алв. 13. 2) Лисій мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. у.); б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. Левч. 161. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. Г. Барв. 249. д) для поддержанія жердки при работѣ гребенщиковъ. Вас. 164. Жердка висить на лисиці. Cм. лещата. 5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. КС. 1898. VII. 42. 6) Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124. Ум. лисичка. Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова сестричка. Лисичка-сестричка і вовк панібрат. Рудч. Ск.

Перещепити Cм. перещеплювати.

Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.

Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.

Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.

Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.