Барило, -ла, с. Боченокъ. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Ум. барилко, барилечко, барилочко, барильце. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Ув. бариляка.
Воздух, -ху, м.
1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає.
2) Воздухъ (церк. утв.). Ум. воздушок.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки.
