Віддаха, -хи, об. Отдающій, отдающая. Будь узяха, будь і оддаха.
Жо́ден, жо́дний, -на, -не. = жаден, жадний 1. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. 2) Школи ні жодної душі не обідив.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Пішли наші вгору!
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Оранда, -ди, ж.
1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить.
2) Аренда.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво?
Полон, -ну, м.
1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято.
2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Там татари полон ділят.
3) Родъ насѣкомаго. Bibio.
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною.
