Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послонько

Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛОНЬКО"
Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ном. № 369.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Ли́шки II, меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 185.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.