Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послонько

Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛОНЬКО"
Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.