Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Гівноїд, -да, гівнорий, -рия, м. гівнорийка, -ки, ж. гівняк, -ка, гівняр, -ра, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають.
Паруха, -хи, ж.
1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Cм. колотуха.
2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи.
Помріяти, мрію, -єш, гл. Помечтать.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти.
