Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посміх

Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІХ"
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку. Черк. у.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts. Вх. Пч. І. 10.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Поземно нар. Горизонтально. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.