Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Подушка, -ки, ж.
1) Подушка. Вона взяла та під ту подушку, що він спить, і підкинула змієвого зуба.
2) Коконъ муравья. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ум. по́душечка.
Помиток, -тку, м. = майка.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу.
