Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послід

Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІД"
Бирочка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові. Котл. Ен.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 461.
Слід I, -ду, м. 1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. Ном. № 1182. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать. 2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Шевч. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.