Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послідущий

Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІДУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІДУЩИЙ"
Відповісти Cм. відповідати.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. Закр. 2) раст. см. пшінька. Лебед. у.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Попідступати, -паємо, -єте, гл. Подступить (о многихъ).
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛІДУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.